 |
|
||||
Новости
Унікальне театралізоване фольклорне дійство у виконанні дитячого фольклорного автентичного гурту "Дай Боже!" 6 липня 2007 року о 19:30 годині. Місце проведення: озеро "Тельбін" (адреса: вул. Шумського, 17-Б, від ст. метро "Лівобережна" їхати маршрутними таксі № 49 або 95 до зупинки "Бібліотека", до озера "Тельбін").
Унікальну нагоду побачити неймовірно гарні, співочі, по-справжньому, магічні дійства, дівочі ворожіння та хлоп'ячі витівки, пов'язані зі святом Купала, мають усі бажаючі.
Всі глядачі стануть безпосередніми учасниками дійства - спалення опудала "Мара", забави біля "Купала" і "Марени", стрибання через вогнище, крутіння вогняного колеса, плетіння та пускання вінків у воду, водіння хороводів, танки та багато іншого цікавого. Доброчинний захід проводить фестиваль "Червона рута" у рамках підтримки української національної культури та відродження забутих традицій серед підростаючого покоління.
"Купальські обряди - це наша унікальна спадщина, частина української духовності. Діти, яких виховують від самого народження на українських народних піснях, забавлянках, яким прищеплюють любов до народної культури, виростають високодуховними людьми, - розповідає керівник гурту "Дай Боже" Ольга Мельник. - Я щаслива, що наші фольклорні виступи не залишають байдужими ані дорослих, ані дітей, а зали, часом, бувають замалими, щоб вмістити всіх бажаючих побачити виставу!"
Івана Купала - день літнього сонцевороту, одне з найулюбленіших свят українців. Тепер це давнє свято збігається з християнським Різдвом св. пророка і хрестителя Івана. Та найяскравіші його обряди пов'язані з прадавніми віруваннями у духів природи. Цього дня наші пращури вшановували давнє божество земних плодів Купало.
Існує вірування, що в ніч напередодні Купала дерева переходять з місця на місце й перешіптуються між собою шумом гілля. Лише найбільші відчайдухи, що наважаться вирушити на пошуки цвіту папороті, можуть побачити все на власні очі. Та це в ночі, а святкування розпочиналося ще зранку і в кожному селі мало свій колорит. Десь дівчата ще в досвіта бігають з мітлами по селу і співають насмішливих пісень хлопцям. В іншій місцевості, навпаки, хлопці всіляко дошкуляють дівчатам: крадуть вінки, щоб ті не могли поворожити на свою долю. Але традиційно скрізь головними "дійовими особами" цього дня стають гільце-Купало і солом'яна "лялька" - Марена. Гільце дівчата вбирають стрічками, танцюють довкола нього, співають. Довколо ж Марени розкладають вогнище - злу силу розганяють. Улюблена вечірня забава на Купала - стрибання через вогонь. Хлопці й дівчата беруться за руки і стрибають парами через вогонь. Якщо при стрибанні пара не розійдеться - знак одруження.
Один з яскравих обрядів - "Русалка". Хлопці й дівчата вивозили на середину річки пліт й розпалювали на ньому вогнище. Поруч на човні возили найгарнішу дівчину - "Русалку", а дівчата на березі співали для неї пісень, водили хороводи.
Не скрізь дівчата кидали вінки у воду, у деяких областях несли їх додому, закидали через голову на дах чи зберігали на горищі - вірили, що купальський вінок має цілющу силу і захищає від злих духів.
У виставі використовується музичний, поетичний та хореографічний матеріал, який збирався протягом багатьох років підчас фольклорних експедицій по всій Україні і виконується виключно гуртом "Дай Боже".
